Військовослужбовець Костянтин Іванов, уродженець Балаклії Харківської області, повернувся на Батьківщину в межах обміну полоненими 14 червня. Захисник потрапив у полон під час запеклих боїв за Маріуполь, де разом із побратимами обороняв місто з перших тижнів повномасштабного вторгнення Росії.
Інформацію про звільнення Костянтина журналістам підтвердила його дівчина Анастасія Бугера. За її словами, особистої зустрічі поки не було через обов’язковий карантин після полону, який триватиме близько десяти днів. Водночас пара вже поспілкувалася телефоном та по відеозвʼязку. Анастасія зізнається, що емоції переповнюють, а усвідомлення того, що коханий вдома, досі здається нереальним. Про сам обмін вона дізналася напередодні ввечері.
Історія Костянтина Іванова стала відомою ще восени 2022 року, коли його мати Олена Мінцева та дівчина перебували за кордоном і намагалися з’ясувати бодай щось про його долю. Тоді рідні зверталися до журналістів і міжнародних організацій, сподіваючись отримати інформацію про стан здоров’я та місце перебування військового.
Мати захисника розповідала, що єдиним сигналом про сина був дзвінок від представників Червоного Хреста. Їй повідомили, що Костянтин перебував на одному з підприємств у Маріуполі й залишив її контакти. Жодних інших відомостей — ні про умови утримання, ні про те, чи його перевозили з Оленівки після терактів, — жінка так і не отримала.
Олена Мінцева наголошувала, що син свідомо пішов у військо, адже вважав захист України своїм обов’язком. Про те, що він перебуває саме в Маріуполі, вона знала з перших днів вторгнення, оскільки Костянтин сам час від часу виходив на зв’язок. Зателефонувати йому у відповідь було майже неможливо — у Балаклії тоді практично не працював зв’язок.
Останнє повідомлення від Костянтина Анастасія отримала 24 квітня 2022 року. На той момент вони були разом понад півтора року та познайомилися під час навчання на військовій кафедрі. Дівчина весь цей час вірила, що коханий витримає випробування полоном, адже завжди відзначався внутрішньою силою і вмінням не здаватися навіть у найважчих обставинах.
Мати військового каже, що найбільше мріє просто обійняти сина. За її словами, ця зустріч буде сповнена сліз, радості та полегшення, адже Костянтин нарешті повернувся додому, де на нього чекали всі ці роки.
