Під час обстрілу у дитячому садочку знаходилися люди
На Донбасі, 17 лютого, у зоні проведення ООС почалося серйозне загострення. Бойовики обстріляли позиції українських військових та мирне населення у прифронтових містах, практично по всій лінії зіткнення. Під вогонь артилерії потрапив навіть дитячий садок у Станиці Луганській. На щастя, ніхто з вихованців садка не постраждав, але так «гаряче» на сході не було вже давно. Що відбувається на Донбасі і чи не перерасте локальне загострення у велику війну, розбирався «Апостроф».
Обстріляли садок та школу
За інформацією штабу ООС, 17 лютого о 16:00, на Донбасі було зафіксовано 39 порушень режиму припинення вогню, 30 із яких із застосуванням забороненого Мінськими домовленостями озброєння.
При цьому бойовики вели артилерійський вогонь практично по всіх напрямках фронту: Піски, Авдіївка, Мар’їнка, Попасна, Троїцьке, Світлодарськ, Зайцеве, Водяне.
Серйозніше за інші населені пункти постраждала Станиця Луганська.
«З важкого артилерійського озброєння калібру 122 мм терористи випустили 32 снаряди. Половина населеного пункту залишилася без електроенергії», — розповіли у штабі ООС.
Внаслідок обстрілу бойовиків було пошкоджено будівлю дитячого садка «Казка», де перебували діти. На щастя, ані діти, ані вихователі серйозно не постраждали, але двоє цивільних отримали контузії.
Крім того, із 120 мм гармат бойовики вдарили по ліцею у Врубівці (Луганська область).
«На момент обстрілу в ньому перебувало 30 учнів та 14 осіб з персоналу», — зазначили у Попаснянській військово-цивільній адміністрації.
Врубівка
У той же час, сепаратистські ЗМІ трубять про масовані обстріли з боку ЗСУ, видаючи на гора фантастичну конспірологію. Так, за версією бойовиків, ЗСУ готують масштабну наступальну операцію з Азовського моря для захоплення позицій так званої «народної міліції» ДНР на узбережжі. Напередодні цієї нібито «операції», Офіс президента, парламент та міністерства передислокуються з Києва до Львова, а до зони конфлікту українськими військовими буде перекинуто оперативно-тактичні ракетні комплекси «Точка-У».
Чому ж Росія та її найманці різко пішли на загострення на Донбасі як на інформаційному, так і на реальному фронті?
У пошуках приводу
Якщо ризик широкомасштабного наступу РФ на вільні території України справді був не таким високим, то ескалація на сході є цілком передбачуваною. Росія неодноразово це робила і раніше, підвищуючи таким чином ставки напередодні важливих переговорів або прийняття політичних рішень.
«Загострення абсолютно прогнозоване і багато хто в експертній спільноті говорив про те, що це буде», — пояснив «Апострофу» військовий експерт Олег Жданов.
Але навіщо підвищувати ставки саме зараз? На думку експертів «Апострофа», причин є кілька.
«По-перше, це формування обставин для так званого casus belli (привід для війни – «Апостроф»), для початку більш масштабних бойових дій», — каже «Апострофу» екс-заступник начальника Генштабу ЗСУ генерал-лейтенант Ігор Романенко.
У 2014 році час окупації і Криму та Донбасу, формальним приводом для вторгнення Росії став «захист» місцевого населення. 2022-го «захистом» вільних територій України вже нікого не зацікавиш. Відповідно, casus belli для наступу на підконтрольні території виправдати проблематично.
Зовсім інша річ Донбас із сотнями тисяч розданих російських паспортів. Там є кого «захищати».
«Адже не просто обстріляли позиції військових, а обстріляні саме садок, саме школа. На Донбас вже заведені групи ПВК і не тільки Вагнера. Пригожин (Євген Пригожин — російський бізнесмен, якого в самій РФ називають куратором ПВК — «Апостроф») туди прилітав. І треба показати, що ці обстріли зробили ЗСУ, самі обстріляли, самі провокують і не хочуть виконувати Мінські угоди», — додає Романенко.
І в перші години після обстрілу садка у Станиці Луганській, бойовики якраз і поспішили перевернути реальність з ніг на голову. Спершу в пабликах терористів з’явилася інформація про те, що під вогонь потрапив дитячий садок на території, яка не підконтрольна Україні. Відповідно, дітей могли обстріляти лише «карателі». Але коли бездарний фейк розсипався, окупанти змінили тактику та почали заявляти, що ЗСУ обстріляли самі себе.
Таким чином, було сформовано інформаційний привід для подальшої ескалації. І вона не забарилася.
«З метою захисту цивільного населення наші захисники були змушені відкрити вогонь у відповідь для придушення вогневих засобів противника», — заявили в управлінні так званої народної міліції ДНР.
Але обстріл ЗСУ своїх же територій нікому, крім внутрішнього споживача, не «продаси». Тому привід для війни відмовився відверто слабким.
«Ні про який великий наступ на Донбасі зараз не може бути мови. Це самогубство йти на прорив глибоко ешелонованої, добре підготовленої оборони. Це все одно, що штурмувати лінію Маннергейма ще раз», — додав Олег Жданов.
Втім, за словами експертів видання, на даний момент Росії немає сенсу розгортати великий наступ на Донбасі.
«Не думаю, що це початок системного наступу. Не виключаю, що він буде, принаймні, серйозна ескалація, але навряд чи зараз», — пояснює «Апострофу» представник Донецьку у Тристоронній контактній групі Сергій Гармаш.
Тиск на Київ
Але відсутність сенсу наступати, це не значить, що немає резону загострювати ситуацію.
«Це демонстрація, зокрема для Заходу, що, якщо він не натисне на Україну в питаннях компромісу щодо Донбасу, можливе і масштабніше загострення. А враховуючи заяви керівників Німеччини та Франції, Захід готовий прислухатися до тез, ідей та побажань Росії», — каже «Апострофу» аналітик Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевич.
«Я вважаю, що це ситуативне загострення, приурочене до засідання Ради безпеки ООН щодо Мінських угод. Це спроба показати суб’єктність, так званих ДНР та ЛНР і змусити нас через тиск наших західних партнерів, почати виконувати Мінські угоди так, як їх бачить Москва», — погоджується Сергій Гармаш.
Нагадаємо, що Рада Безпеки ООН вже сьогодні, 17 лютого, може зібратися з українського питання.
«Росія зломила Зеленського і тепер його дотискає. Зеленський погодився на зміни до Конституції, особливий статус та вибори на цих територіях без вирішення питань безпеки (за словами Канцлера ФРН Зеленський надасть законопроекти про особливий статус Донбасу та місцеві вибори – «Апостроф»). І щоб він не тягнув з цим рішенням, щоб надати йому «впевненості», а заразом продовжити залякування суспільства, щоб воно не виступало проти, за принципом «краще поганий світ, ніж добра війна, вони нам завдали масованого обстрілу вздовж усієї лінії розмежування», — резюмував Олег Жданов.