Image default

Війна на Донбасі — Росія пішла на нове загострення

Фото: Апостроф

В останні дні 2020 року відбулося загострення ситуації на лінії розмежування. Вперше за кілька місяців, противник почав застосовувати зброю калібру 82 и 120 мм. Провокації з боку бойовиків продовжилися і 1 січня. Причини цих подій в ефірі Апостроф TV пояснив військовий експерт ДМИТРО СНЄГІРЬОВ.

— З чим пов’язана ця активізація, адже зовсім нещодавно говорили про обмін полоненими?

— Це усталена практика Російської Федерації, коли вони йдуть на штучне загострення військового протистояння на лінії зіткнення напередодні якихось важливих міжнародних зустрічей.

Давайте згадаємо, що напередодні відбулася телефонна розмова Володимира Путіна з Еммануелем Макроном, де російський президент висунув умови щодо можливості проведення наступної зустрічі в «нормандському» форматі. Це був неприкритий дипломатичний тиск на Україну, коли Росія, фактично тиснувши на наших західних партнерів, говорила про те, що зараз треба провести ревізію попередніх домовленостей.

Уявіть собі, розмовляють два президенти-учасники «нормандського формату», і фактично за спиною України вирішується її доля. Чи то пристати на виконання нормандських домовленостей, чи то ні. І саме в цей час, зауважте, відбувається різке загострення протистояння на лінії зіткнення, і чи не вперше за останні місяці ведуться обстріли з забороненої Мінськими домовленостями зброї калібром 82 і 120 мм. Чи це випадково, чи ні? Відбувається захоплення полонених. І лише жорстка реакція Сполучених Штатів допомогла повернути українського бранця (йдеться про українського військовослужбовця Олександра Пупко, якого захопили в полон 17 грудня й звільнили через тиждень — «Апостроф»). Але не було позиції самої України.

— Позиція США після виборів президента якось змінилася?

— Зараз перехідний період. Поки при владі попередній президент США Дональд Трамп, і цим вдало користується Російська Федерація. Не випадково, що саме в цей період РФ відновила будівництво газопроводу «Північний потік-2», користуючись можливістю провести певний обсяг робіт, фактично поставивши США на так звану дипломатичну розтяжку.

Це стосується і ситуації на сході України. Користуючись моментом передачі влади від одного президента до іншого, а фактично безвладдям у США, Росія пішла на загострення як дипломатичного, так і військового протистояння. Україні треба бути готовою до цього сценарію. Власне, оця готовність, будемо сподіватися, і була продемонстрована.

— Росія саме взимку активізується, як це було с Дебальцево та Донецьким аеропортом. З чим це пов’язано?

— Загострення ситуації не варто пов’язувати з певним періодом. Все прив’язане до конкретики. До конкретики прив’язане саме виконання «нормандських домовленостей», відповідно, Російська Федерація перейшла до активізації військового протистояння.

— Шириться інформація про можливе звільнення міністра оборони Андрія Тарана. Як ви це прокоментуєте?

— Йде тиск на Міністерство оборони і, зокрема, на пана Тарана. Давайте згадаємо передісторію. Власне, Андрій Таран звертається до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля з відкритим листом щодо недофінансування Міністерства оборони. Нагадаю, бюджетом було передбачено фінансування Міноборони в обсязі 112 млрд грн, що на 5 млрд менше попередніх років. Реакція була миттєвою. Пан Таран апелював не до можновладців, а до реакції українського суспільства, яке не зрозуміє скорочення оборонного бюджету в умовах війни.

Яка ж реакція була від «Слуги народу»? Оборонний бюджет дивним чином одразу збільшили до 117 млрд, але почався тиск на пана Тарана, причому почався тиск з усіх боків, починаючи від так званих проплачених антикорупціонерів, які звинувачували Міноборони в непрозорих закупівлях, до керівників профільних комітетів.

Війна на Донбасі - Росія пішла на нове загострення

В центрі — Андрій ТаранФото: facebook.com/MinistryofDefence.UA

— Україна вже почала працювати за планом «Б» у питанні мирного врегулювання конфлікту на Донбасі? Що це взагалі за план?

— Якщо згадати заяву міністра закордонних справ у жовтні 2019 року, тоді пан Пристайко (Вадим Пристайко, — «Апостроф») заявив, що план «Б» — це фактично стіна. І якщо не спрацюють «нормандські» домовленості протягом року, то будуть запропоновані кроки для реалізації цієї умови, яка фактично поставить стіну між Україною та тимчасово окупованою територією. Йдеться про припинення будь-яких економічних стосунків, фактично безкоштовного постачання газу, води і світла та всього іншого.

Натомість пройшов рік, і що ми бачимо? Ми бачимо заяви пана Резнікова (Олексій Резніков, віце-прем’єр-міністр — міністр з питань тимчасово окупованих територій України, — «Апостроф»), який говорить, що план «Б» — це фактично фата-моргана, його не існує. Замість цього нам пропонують незрозумілий план «Б» у вигляді миротворців, який ніколи не реалізується. Відключення Росії від світу, розширення місії ОБСЄ під виглядом миротворчої операції. Хотілося б зауважити, що функція місії ОБСЄ – це спостереження і моніторинг, а жодним чином не підтримка чи примус до миру.

Читайте також: Хорватський досвід для України: як миротворці допоможуть звільнити Донбас

— Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що терміни нової зустрічі у «нормандському» форматі можна обговорювати лише після виконання домовленостей попередньої зустрічі (паризький саміт «Нормандської четвірки» 9 грудня 2019 року).

— І от вам відповідь, чому відбулося загострення на лінії протистояння. Росія тисне на Францію з метою змусити Україну імплементувати формулу Штайнмайєра. Відповідно, відбувається загострення на лінії протистояння.

— Раніше ряд російських відомств потрапили під санкції Міністерства торгівлі США. Зокрема, у списку опинилися Міністерство оборони РФ, Служба зовнішньої розвідки РФ та підприємства оборонно-промислового комплексу. Наскільки ці санкції впливають на Росію?

— Йдеться про так звані секторальні або персональні санкції. Наскільки вони ефективні – давайте подивимося. Росія відновила роботи над газопроводом «Північний потік-2». Відбулося будівництво двох гілок «Турецького потоку». Погодьтеся, це масштабне будівництво, яке потребує капітальних вкладень. Наразі оборонний бюджет РФ на 2021-2022 рік складає 9 млрд рублів. Держава може собі це дозволити. Я розумію, що в порівняні з оборонним бюджетом США – це копійки, але менше з тим чи знизили ці санкції войовничі настрої Росії на сході України, в Сирії, в Лівії? Ні.

— Тобто вдруге така історія, яка була з СРСР, не пройде?

— Не пройде абсолютно.

— А чому воно тоді спрацювало?

— Скажімо так, була єдність Європи та США. Давайте подивимося на те, що зараз відбувається в країнах Європи. Німеччина та Італія виступають за скасування економічних санкцій проти РФ. У Чехії яка позиція? Відверто проросійська. Я можу і далі перераховувати європейські країни, та висновок такий, що нині вже фактично сформоване проросійське лобі.

Росія зараз працює на роз’єднання позицій Європи та США. Чи є, наприклад, розуміння позиції Європи та США щодо ситуації в Сирії чи Лівії? Немає. Щодо іранської програми – немає. І в цьому не останню роль відіграють агенти російського впливу безпосередньо в країнах Європи. А ми цього не помічаємо.

— Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив, що спроба Росії створити фейкову справу проти нацгвардійця Віталія Марківа – дешева провокація.

— Арсен Борисович має використати свій авторитет у можливостях організації так званої юридичної очистки. Про що йде мова? Російська Федерація наразі вимагає юридичної очистки бойовиків, яких Україна передала під час останнього обміну. Натомість кримінальні справи, які були порушені проти українських військових моряків, – пам’ятаєте події у Керченській протоці – досі висять у РФ. Відповідно, в будь-який момент слідчі ФСБ можуть викликати наших моряків на допит. Вони не з’являються – їх оголошують у міждержавний розшук по лінії Інтерполу.

Війна на Донбасі - Росія пішла на нове загострення

Богдан Небилиця — командир малого броньованого артилерійського катера “Нікополь” Військово-Морських Сил ЗС України, захоплений Російською Федерацією в полон разом із 23 українськими військовими моряками 25 листопада 2018 року в районі Керченської протокиФото: facebook.com/navy.mil.gov.ua/

Так от, юридична очистка Марківа та українських військових моряків має відбутися дзеркально. Не тільки Україна має юридично очистити бойовиків, відповідно має так зробити і Російська Федерація. Не може Україна в односторонньому порядку виконувати забаганки країни-окупанта. Ми так само маємо демонструвати свою суб’єктність в питаннях захисту українських громадян.

— Росія зараз намагається на нашу суб’єктність впливати обстрілами, порушуючи Мінські домовленості. Які в нас є важелі впливу, щоб піти цим шляхом до миру? Нашим шляхом, а не тим, який диктує Росія.

— …Нас лякають загостренням, воно відбувається кожен день. Збройні сили зразка 2020 року – це не Збройні сили зразка 2014 року. Ми можемо дати гідну відсіч будь-яким спробам посилення тиску на Україну.

— Ми, на вашу думку, зараз можемо витримати удар?

— Звичайно. Але це залежить від політичної волі.

— А Росія готова до справжнього удару?

— Ні, не готова. Вона не піде на пряму військову конфронтацію, попри всі ці мантри, які нам розповідали 7 років про накопичення військ, про можливість прямого військового втручання РФ. Бо тоді буде акт зовнішньої безпосередньо агресії. Це не є проксі-варіант, який наразі реалізується на сході України.

— Але вона може ці дві квазіреспубліки нашинкувати танками, артилерією і піти в атаку через них.

— Вони вже нашинковані. Далі який сценарій?

— Я не військовий експерт, я питаю у вас.

— Не може.

— Яка причина?

— Це буде порушенням Мінських і «нормандських домовленостей». Це і є запобіжник, який не дасть Росії реалізувати свій войовничий план. Є «нормандські домовленості», які фактично дублюють Мінські угоди. В «нормандських» домовленостях за підписами перших осіб закріплені умови врегулювання ситуації на сході України. Власне в «нормандському форматі» ми і можемо розмовляти. Росія зав’язана «нормандським форматом».

Джерело

Залишити коментар