Image default

Реформи в Україні – що думають на Заході

Фото: Getty images

У Європі досить стримано оцінюють перебіг українських реформ. Основні претензії – збереження корупції на високому рівні, гальмування судової реформи, тиск на бізнес з боку силових органів, прокуратури та податківців. Також західних партнерів України непокоїть повільний процес деолігархізації в нашій країні, при цьому нещодавно ухвалений антиолігархічний закон також не викликає у них особливого ентузіазму. «Апостроф» розбирався, чого від України чекають наші міжнародні партнери.

Україна продовжує рух у бік Європи, але темп реформ, пов’язаних із цим процесом, сповільнився. Такий висновок можна зробити за підсумками відеоконференції за участю вітчизняних та європейських експертів, що відбулася 20 грудня.

Відеоконференцію було присвячено реформам в економіці та банківському секторі України у світлі євроінтеграційних процесів в Україні.

Нагадаємо, підписана у 2014 році угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом набула чинності у повному обсязі 1 вересня 2017 року. Угода, крім іншого, передбачає функціонування зони вільної торгівлі (ЗВТ), а також перехід України до європейських стандартів шляхом проведення необхідних для цього реформ.

Невиправдане уповільнення

Однією з найважливіших реформ, проведених в Україні за цей час, стала земельна реформа. Вона дозволила відкрити у країні ринок землі сільськогосподарського призначення з 1 липня 2021 року.

«Головний успіх цієї реформи у тому, що вона, в принципі, розпочалася», — сказала під час відеоконференції голова ради Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.

Інші учасники заходу погоджуються з цією думкою. При цьому аналітик BlueBay Asset Management з лондонського Сіті Тімоті Еш наголосив, що іноземні інвестори сподівалися на радикальніший варіант реформи, який би дозволив нерезидентам купувати землю в Україні (питання про допуск іноземців до вітчизняного ринку землі збираються винести на всеукраїнський референдум).

За словами Олени Коробкової, також можна говорити про успішність реформ у банківському секторі України: «Загалом банківська реформа – один із найуспішніших кейсів». Проте ця реформа ще не завершена, додала фахівець.

До речі, банківська система України виявилася загалом досить стійкою до кризи, спричиненої пандемією коронавірусу.

«Економічна криза, спричинена пандемією, не спровокувала банківської кризи», — зазначив під час відеоконференції експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПІ) Єгор Киян. Більше того, за його словами, деякі показники банків навіть покращали.

За словами експерта, зокрема можна відзначити успішну роботу таких великих фінустанов країни як Райффайзен Банк, Альфа-Банк Україна, Перший український міжнародний банк (ПУМБ).

«Незважаючи на всі складнощі, 2021 виявився вкрай успішним для банківської системи», — погоджується Олена Коробкова.

Культурна корупція

Однак далеко не все так безхмарно. Останнім часом темпи проведення реформ загальмувалися, констатують експерти. Однією з причин є пандемія COVID-19. Але було б необачно все валити на коронакризу.

У своєму виступі під час відеоконференції начальник аналітичного відділу Альфа-Банку Україна Олексій Блінов відзначив високий рівень «тіньової» економіки в країні (за розрахунками Мінекономіки, він перевищує 30%, при цьому згідно з різними оцінками, у «тіні» може бути до 50% вітчизняної економіки).

За словами аналітика, така ситуація дуже ускладнює кредитування банками реального сектора економіки.

«Тіньова» економіка нерозривно пов’язана з іншою «виразкою» української держави – корупцією.

«На жаль, в Україні укоренилася культура корупції», — заявила ще одна учасниця заходу — старший політичний аналітик в European Policy Centre (EPC) Аманда Пол.

За її словами, одним із головних викликів для України є проведення судової реформи: «Судова система залишається вкрай корумпованою».

До речі, практично всі учасники відеоконференції у тому чи іншому вигляді торкнулися питання судової системи та необхідності її реформування.

Про корумпованість українських судів у буквальному значенні ходять легенди. Від неї страждає як вітчизняний, так і іноземний бізнес, який наважився прийти на український ринок.

Під стать українським судам і силові структури в особі МВС та СБУ, прокуратура, а також податкова служба. Вони, незважаючи на обіцянки влади, зберігають за собою каральні функції у взаєминах з бізнесом, продовжуючи його неабияк «кошмарити».

За прикладами далеко ходити не треба. Так, Державна податкова служба (ДПС) вирішила стягнути штраф у розмірі 1,1 мільярда гривень з компанії «Синево», яка є частиною шведського медичного холдингу Medicover. Після того, як скандал вийшов у публічну площину (а також, мабуть, через загрозу міжнародного скандалу) фіскали пішли на зворотний, і вирішили санкції до «Синево» не застосовувати. Поки що.

Зрозуміло, що інші іноземні інвестори десять разів подумають перед тим, як прийти на український ринок, і далеко не факт, що рішення буде позитивним.

Проте від держави потрібно не так багато, щоб інвестиції приходили до країни. «Головна мета уряду має полягати в тому, щоб зробити Україну хорошим місцем, де можна робити бізнес», — говорить Тімоті Еш з BlueBay Asset Management.

Олігархи поза законом

Ще один «біч» України, про який згадали експерти, — олігархи та їхній вплив на економічні та політичні процеси в країні.

Деолігархізація в Україні так і не відбулася, констатувала під час відеоконференції Аманда Пол.

«Якщо ми порівняємо ситуацію з Молдовою та Грузією (у світлі виконання зобов’язань у рамках угоди про асоціацію з ЄС), то в Україні олігархи мають значно більший вплив», — сказала вона.

Не сприяє процесу деолігархизації і закон «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті» (що отримав неформальну назву «антиолігархічний»), який президент Володимир Зеленський підписав на початку листопада.

Крім того, що цей закон навряд чи стане ефективним у справі боротьби з олігархічним укладом в Україні, він ще містить у собі значні ризики.

«Антиолігархічний закон відкритий для маніпуляцій», — переконана Аманда Пол.

Українські олігархи, використовуючи фінансові кошти та вплив, у тому числі медійний, корумпують суди, контролюючі органи та політиків. Таким чином, утворюється порочне коло, що поєднує в собі олігархат та повсюдну корупцію.

До речі, Захід також несе частину відповідальності за провал деолігархізації в Україні, наголосив Тімоті Еш. Адже саме на Заході, зокрема, в лондонському Сіті, олігархи, причому не лише українські, відмивають гроші, вкрадені на батьківщині.

Джерело

Залишити коментар