Німеччина допускає можливість примусового повернення окремих громадян України призовного віку, якщо їхнє перебування на території країни не має законних підстав. Йдеться насамперед про чоловіків, які втратили або взагалі не отримали посвідку на проживання у ФРН. У такому разі рішення про депортацію може ухвалюватися як у межах німецького міграційного законодавства, так і за запитами українських правоохоронних органів.
Як повідомляють німецькі медіа, підставою для примусового повернення може бути порушення правил перебування в країні — наприклад, закінчення терміну дії дозволу на проживання або його анулювання через недотримання законодавчих вимог. Крім того, розглядається варіант депортації у випадках, коли українська сторона звертається з офіційним запитом у межах кримінального провадження щодо конкретної особи. У таких ситуаціях остаточне рішення ухвалюється судом із дотриманням норм європейського та міжнародного права.
Питання правового статусу українських чоловіків у Німеччині набуває дедалі більшого суспільного резонансу, зважаючи на значну кількість громадян України призовного віку, які перебувають у країні. За наявними даними, серед них десятки тисяч осіб у різних вікових групах — від молоді до чоловіків передпенсійного віку.
Водночас німецька влада наголошує: мова не йде про масове або автоматичне повернення українців. Ключовим критерієм залишається законність перебування. Особи, які мають чинний статус тимчасового захисту або дійсну посвідку на проживання, не підлягають депортації. Ризики виникають лише у випадках, коли правові підстави для проживання в Німеччині відсутні або були втрачені.
Фахівці у сфері міграційного права підкреслюють, що кожна справа розглядається індивідуально після ретельної юридичної оцінки. Водночас посилення контролю з боку німецьких органів означає, що громадянам України варто уважно стежити за актуальністю своїх документів і дотриманням вимог законодавства ФРН.
Окремо зазначається, що уряд Німеччини вже схвалив законодавчі зміни щодо соціальної підтримки українців, які прибуватимуть до країни після 1 квітня 2025 року, що також впливатиме на умови їхнього перебування.
