У країнах Європи різко відреагували на чергові ракетні удари Росії по території України. У заявах представників Європейського Союзу та національних урядів дії Кремля назвали актом масового терору, грубим порушенням міжнародного гуманітарного права та воєнним злочином. Європейські дипломати наголосили, що агресія Москви лише підтверджує її небажання шукати мирні рішення, а отже підтримка України залишатиметься незмінною.
У Європейській комісії засудили повітряну атаку Росії, зокрема використання ракети типу «Орешник». Речниця ЄС із зовнішньої політики Аніта Гіппер під час брифінгу нагадала позицію високої представниці Євросоюзу Каї Каллас, яка наголошує: відповіддю Кремля на дипломатичні зусилля стають нові обстріли та руйнування. За її словами, така ескалація є сигналом не лише для України, а й для всієї Європи та Сполучених Штатів, тому ЄС і надалі посилюватиме допомогу Києву та тиск на Москву, зокрема в межах координації з партнерами.
До вимог жорсткіших дій проти Росії долучилися й країни Балтії. У Таллінні та Ризі переконані, що лише системний політичний і економічний тиск здатен змусити Кремль змінити курс. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що Росія не відмовилася від своєї мети знищення України, а тому міжнародна спільнота має довести санкційний і дипломатичний тиск до максимально можливого рівня.
Глава МЗС Литви Кястутіс Будріс, зі свого боку, підкреслив необхідність рішучих кроків для руйнування російської воєнної машини. Йдеться, зокрема, про розширення військової підтримки України, надання реальних гарантій безпеки, запровадження жорстких санкцій і подальшу ізоляцію Росії на міжнародних майданчиках.
Про спроби Кремля залякати не лише Україну, а й її союзників, заявила президентка Молдови Мая Санду. Вона наголосила, що удари по енергетичній інфраструктурі та житлових кварталах є актом терору, який створює загрозу для всієї Європи, та підтвердила солідарність Кишинева з українським народом.
Міністерство закордонних справ Латвії у своїй заяві назвало дії Москви спланованим масовим терором. У Ризі підкреслили, що обстріли цивільних об’єктів і критичної інфраструктури, які залишили мільйони людей без світла й тепла посеред зими, не можуть мати жодних виправдань, а нейтралітет у цій ситуації є неприйнятним.
Схожу позицію озвучила й очільниця МЗС Фінляндії Еліна Валтонен. Вона звернула увагу на гуманітарні наслідки атак, які в умовах холодної зими можуть становити пряму загрозу життю людей, та запевнила, що Гельсінкі й надалі підтримуватиме Україну та наполягатиме на припиненні вогню.
На тлі безперервних російських обстрілів у Європейському Союзі наголошують на збереженні єдності — як у питанні допомоги Україні, так і в посиленні тиску на Росію з метою припинення агресії.
