Стрімка інтервенція китайського юаня в економіку РФ, ймовірно, досягла своєї межі. Іноземні компанії, які продовжують вести бізнес з Росією, стикаються зі зростаючим тиском США, зокрема через загрозу вторинних санкцій. Про це пише Bloomberg.
Як відзначає видання, юанізація Росії розпочалася фактично з нуля на початку 2022 року, до широкомасштабної війни проти України.
За понад два з половиною роки юань став ключовою іноземною валютою країни-агресора. На нього припадає приблизно 40% експортних та імпортних платежів РФ.
Банк Росії використовує юані для операцій Фонду національного добробуту. Громадяни РФ сталі активніше заощаджувати саме в юанях. У 2023 році у порівнянні з попереднім обсяг депозитів у китайській валюті подвоївся до 68,7 млрд доларів.
Таким чином Росія з власної волі стала втілювати мрію Китаю про підвищення статусу юаня, його ролі у міжнародних розрахунках.
Втім, як відзначає видання, наприкінці 2023 року, китайські фінустанови вимушені були знизити активність у просовуванні вітчизняної валюти. Це сталося після попередження глави Мінфіну США, що стосовно фінансових інституцій, які живлять російську військову машину, буде вжито «рішучі та хірургічні заходи».
Погрози вторинних санкцій діють на китайські банки, пише Bloomberg. Найбільш великі припинили приймати юані з РФ. І в підсумку це суттєво гальмує двосторонню торгівлю.
Так, період з січня до червня усього року загальний обсяг торгівлі між Китаєм та Росією склав 3%. Тоді як в аналогічний період минулого року – понад 42%.