Image default

Навколо ринку Столичний розвиваються незрозумілі події

Ринок «Столичний»

Доволі незрозумілі події розгортаються останнім часом навколо оптового сільськогосподарського ринку «Столичний». Ще кілька місяців тому була оприлюднена інформація про те, що номінальний мажоритарний власник ринку Олександр Стельмах уклав угоду про продаж 54,25% його частки Stolitsa Group, яка відома своєю участю у таких успішних проектах, як, наприклад, супермаркети мережі Novus, або ТРЦ Retroville. Але раптом Стельмах вирішив демонстративно «забути» про укладену угоду (і, схоже, про отриманий аванс), змінив одноосібним рішенням менеджмент «Столичного» та ще й через ЗМІ здійснює спроби очорнити колишнє керівництво ринку і компанію, з якою домовлявся. Тим часом під стіни ринку вийшли громадські активісти, які протестують проти впровадження новим керівництвом «чорних» схем роботи з орендарями і прямо звинувачують Стельмаха у рейдерстві в інтересах сумно відомого «Юри Єнакієвського» (Юрія Іванющенка) та його оточення.

Про ситуацію, що склалася, ми вирішили поспілкуватися з попереднім директором ринку «Столичний» Олексієм Чумаком. Саме завдяки зусиллям цієї людини «Столичний» за кілька років виріс з нуля до надсучасного комплексу — прибуткового, інноваційного, одного з найкращих у Європі.

Олексій Чумак — професіонал, до затвердження директором «Столичного» тривалий час працював на різних посадах на ще одному відомому на всю Європу ринку — львівському «Шуварі». Зараз Чумак є президентом Фундації оптових ринків Центральної та Східної Європи. На інтерв’ю він погодився, оскільки був вражений інсинуаціями, які пролунали у пресі від теперішніх ставлеників пана Стельмаха. Адже, на думку попереднього директора, більшість із них не мають нічого спільного з реальним станом речей.

— Пане Олексію, ви досить тривалий час обіймали посаду директора ринку «Столичний», вашими зусиллями вдалося провести його через усі кризи та негаразди та зробити успішним і прибутковим проектом. А розкажіть, будь ласка, з чого і як починався «Столичний»?

— Оптовий ринок у місті Києві виник не випадково — його створення диктувала гостра потреба столиці у сучасному цивілізованому оптовому центрі торгівлі, який би виконував окрім економічних ще й соціальні функції та завдання. На той час, у 2011 році, в Києві існували певні майданчики оптового продажу продуктів харчування, але всі вони не мали потрібної торгової та логістичної інфраструктури — фактично, це були продуктові районні бази ще радянської побудови. Був також ринок на Лівому березі у форматі нестаціонарних павільйонів та торгових майданчиків просто на дорозі, під відкритим небом.

Напротивагу цьому ринок «Столичний» був задуманий, як великий торговий та логістичний об’єкт справді світового рівня. Світового — це означає із надсучасними зонами торгівлі, зонами зберігання, передпродажної підготовки продукції, окремими підприємствами переробки, овочесховищами для тривалого зберігання вітчизняної плодоовчевої продукції. І навіть з окремими, спеціально підготовленими площадками для реалізації живої худоби

Зазвичай, у всьому світі такі об’єкти споруджуються за участі держави та муніципалітету і відіграють важливу роль у забезпеченні населення якісними доступними продуктами харчування. Це з одного боку, а з іншого — надають можливість місцевим виробникам сільськогосподарської продукції продати її на вигідних справедливих умовах.

Навколо ринку Столичний розвиваються незрозумілі події

Як розвивався ринок «Столичний»

Тож станом на 2011 рік проект ринку «Столичний» був найкращим та найбільшим серед подібних проектів у Європі. На відкриття ринку приїхали керівники ринків — членів Фундації оптових ринків Центральної та Східної Європи, куди ринок «Столичний» був прийнятий повноправним членом. Трохи згодом ринок відвідала і Президент світової Асоціації оптових ринків пані Марія Кавіт.

Я веду до того, що «Столичний» ніколи не був звичайним, рядовим комерційним проектом. Адже, по суті, ми виконували важливе державне завдання щодо зміцнення продовольчої безпеки населення та підтримки вітчизняного товаровиробника — в першу чергу, найменшого, селянина-одноосібника. Ми взяли на себе зобов’язання щодо створення дороговартісної сучасної ринкової інфраструктури, а також забезпечення абсолютно нового рівня взаємодії з усіма групами учасників ринку: виробниками, продавцями та покупцями. Саме тому держава надала нам окремий правовий статус та включила до складу державної програми розбудови мережі оптових ринків. Крім того, для «Столичного» на період становлення передбачалися певні заходи державної підтримки, у тому числі і фінансової.

— Хто і як ставав інвесторами цього проекту — акціонерами ринку?

— Зрозуміло, що проект потребував справді значних інвестицій, особливо на початку свого становлення. Саме тому, на мій погляд, у цьому проекті в результаті і склалося партнерство відразу декількох бізнесових груп. Окрім того, були досить стислі терміни для запуску ринку через взяті перед державою зобов’язання. Відтак, у лютому-березні 2011 року почалися будівельні роботи на майданчику, а вже в липні 2011 року перша черга ринку відкрила свої двері для відвідувачів — це був професійний майданчик для торгівлі з машин (для селян) та овочевий павільйон.

— Очевидно, що на першому етапі будівництво не завершилось. Як ринок розвивався у подальшому?

— Дійсно, не завершилося. Ми одразу будували наступні черги — професійні зали для продажу м’яса, риби, молочних продуктів, квітів, бо без всього цього ринок був би не повноцінним. Потрібно зрозуміти, що у світовій практиці оптові ринки постійно змінюються та розбудовуються залежно від потреб часу, тому ми налаштовувались на системну кропітку роботу протягом багатьох років. Проект ринку точно не передбачав для його інвесторів «швидких грошей», але у випадку успіху, в подальшому, мав би стати комерційно вигідним. За вісім років моєї роботи було збудовано 7 професійних павільйонів загальною площею біля 40 тисяч метрів квадратних.

— А яким чином ринок розвивався далі, звідки бралися фінанси, ідеї?

— За рішенням учасників товариства (акціонерів) всі прибутки від операційної діяльності направлялися у розвиток проекту, в модернізацію, будівництво нових торгових площ. Була також успішно застосована модель залучення коштів від орендарів через механізм облігацій. Окрім того «Столичний» отримав фінансову підтримку від держави, але це було дещо пізніше — за фактом підтвердження понесених витрат на будівництво. З 2012 року нам також стало доступно кредитне фінансування від банківських установ.

Фактично, з 2012 року ринок розвивався за рахунок власних коштів, вірніше коштів акціонерів, які вони не вилучали у якості дивідендів. Було прийнято принципове рішення засновниками ринку — не зупиняти розвиток проекту, але і нових інвестицій від них з низки певних причин не було.

Навколо ринку Столичний розвиваються незрозумілі події

Як розвивався ринок «Столичний»

Що стосується ідей, то вони були нашими та генерувалися на основі чіткого бізнес-плану.

— Скажіть, а хто безпосередньо керував ринком весь цей період?

— Система керівництва підприємством у нас була вибудувана абсолютно прозоро. Все планування інвестиційної діяльності, тобто, по простому, розбудову ринку, а також затвердження планів та бюджетів операційної діяльності здійснювали Загальні збори учасників товариства. В межах затвердженого бюджету та планів, керівництво здійснював директор та адміністрація ринку. Для розуміння, за вісім років моєї роботи директором було проведено більше сімдесяти Загальних зборів учасників товариства з різних питань. Тобто, вони відбувалися майже щомісячно. Участь у цих зборах завжди брали всі учасники товариства — через уповноважених представників. Так само, збори затверджували і звіти про результати роботи.

Згідно Статуту підприємства, директор не мав повноважень самостійно отримувати та видавати кредити, передавати у заставу чи відчужувати будь-якими способами майно, ще багато принципових обмежень. Я можу стверджувати, що всі правочини під час моєї роботи були належним чином схвалені та оформлені учасниками товариства та керівним органом товариства. Все це підтверджено висновками державних перевіряючих органів — ДПІ, державною фінансовою інспекцією та затвердженими звітами і відповідними рішеннями Загальних зборів учасників товариства. Простіше кажучи — ринок повністю керувався акціонерами через менеджмент у передбачений законом спосіб.

— Тобто, наскільки можна зрозуміти, загалом у проекті не було одноосібного керівника чи одного центру прийняття рішень?

— На всіх Загальних зборах учасників рішення приймались всіма акціонерами. Я завжди відстоював інтереси в першу чергу підприємства, потім — у повній мірі всіх його власників разом, та окремо кожного. Звичайно, у моїй повсякденній роботі узгодження рішень з усіма акціонерами було досить складним, потребувало певних зусиль та часу. Я не був знайомий особисто до початку проекту ні з ким з акціонерів проекту, крім одного, з яким я співпрацював по львівському ринку «Шувар». Він і запросив мене у проект, спочатку як експерта. А на посаду директора мене призначили десь через півроку, у серпні 2011 року після тривалої процедури погодження кандидатури всіма акціонерами проекту. В подальшій діяльності команда ринку була рівновіддалена від всіх засновників, хоча частина персоналу і прийшла у проект за рекомендаціями засновників.

— Розкажіть, будь ласка, дещо більше про будівництво ринку — чи були у нас в країні будівельники із досвідом, необхідним для створення об’єкту такого масштабу? І чи вдалося зрештою досягти запланованого результату?

— Так, звичайно, що будівництво велося професійними будівельними компаніями із великим практичним досвідом. В проекті була досить потужна команда проектувальників та технологів — одних із найкращих у своїй сфері фахівців. Ми спиралися також на сучасний іноземний досвід — активно вчились у колег із Європи, навіть проводили оцінку технологічних та проектних рішень в рамках так званої експертної ради з іноземних та вітчизняних фахівців. Проектанти та будівельники впорались із своїм завданням — ринок «Столичний» став прикладом для багатьох подібних проектів в Україні, також наш досвід був використаний колегами із Польщі.

Навколо ринку Столичний розвиваються незрозумілі події

Як розвивався ринок «Столичний»

Окремо хочу зазначити, що у проекті були витримані економічні показники будівництва — вартість споруд та інфраструктури. Це було надзвичайно важливо, бо всі параметри інвестицій були погоджені засновниками колективно. У перерахунку на квадратний метр на той час цей показник був найкращим серед українських ринків, що будувались — у Донецьку, Маріуполі, Львові. До речі у 2013 році товариство пройшло комплексну перевірку фахівцями державної фінансової інспекції (у народі відома, як КРУ), яка не виявила порушень у будівництві взагалі! Думаю, що результату було досягнуто.

— Ви зазначили, що ринок «Столичний» планувався особливим — це вдалося реалізувати?

— На мою думку, нам вдалося багато із запланованого. Ми змогли створити атмосферу комфорту та безпеки для своїх продавців, їх бізнесу. Ринок не просто на словах пропагував високі європейські стандарти роботи, ми це справді забезпечили. Головні завдання оптового ринку — забезпечення всередині чесної конкуренції та допомога продавцям (операторам) розвиватися, ставати більш професійними. Це і було нашою фішкою — ринок швидко рухався в сторону покращень торгової та побутової інфраструктури, комфорту відвідувачів, появи нових функцій та продуктів на території, додаткових сервісів, тощо. Але ми не втручались у комерційну діяльність продавців, не адміністрували ціну та постачальників продукції. Я думаю, що всі відчували нашу чесність та принциповість у цих питаннях і з задоволенням співпрацювали з ринком.

Окремо слід сказати про наше ставлення до селян на майданчику для торгівлі з машин — ми завжди розуміли, як їм складно у місті, в столиці, далеко від дому, тому і увага була більшою, адміністрування чуйнішим. Підтримувати порядок та заведені правила нам допомагали наші постійні торговці. З часом все це стало своєрідною субкультурою, продавці «Столичного» пишалися належністю до ринку, його інфраструктурою, чіткими правилами, але ще більше всі цінили людські відносини. Думаю, що на «Столичному», на відміну від інших київських ринків, ми всі були однією командою, можна навіть сказати — великою сім’єю. Цим ми і вирізнялися з-поміж інших.

— Як ви оцінюєте результати проекту ринку «Столичний» на сьогодні?

— Я можу оцінювати лише результати на останній день своєї роботи в якості директора «Столичного». Проект не було завершено, як планувалося, отже оцінити його в повному обсязі на зараз — є не зовсім коректним. Але, говорячи про певні проміжні підсумки, вважаю, що, безперечно, це успіх! В першу чергу, для держави, її аграрного сектору в частині нових можливостей для збуту продукції виробниками, контролю безпечності продукції та формування ефективної мережі перерозподілу овочів, фруктів, інших продуктів. Для столиці — міста Києва та його мешканців — в частині гарної якості та ціни на продукцію, широкого вибору та незмінно якісного обслуговування. Для дрібних підприємців — власників кафе, прибудинкових магазинів, чи лотків з фруктами біля наших дворів — ринок відкрив нові можливості для законної роботи під наростаючим тиском мережевих супермаркетів. Для українського селянина, виробника овочів та фруктів на власній землі — оптовий ринок став чи не єдиною можливістю продати свою продукцію на законних підставах та вигідних умовах.

Навколо ринку Столичний розвиваються незрозумілі події

Як розвивався ринок «Столичний».

Чи є успіх для інвесторів проекту… Загалом так, думаю, що він очевидний — ринок посів лідируюче місце в системі торгівлі країни, постійно приростає новими продавцями та, головне, покупцями. Проект пройшов складні часи становлення та випробувань, але не розгубив довіри та поваги людей для яких і створювався — торговців, виробників, покупців. Ми витримали концепцію та свої головні політики — не стали «перекупкою», «перевалкою», зберегли всередині системи чесну конкуренцію та професіоналізм, як запоруку подальшого успіху. Ми не зупинялись у розвитку ні на хвилину і тепер ринок сам себе розвиває, набравши критичну масу крутих професійних операторів. Фінансові показники зростали — завжди виконувались заплановані бюджети. Загалом, бренд «Ринок «Столичний», без сумніву — став найуспішнішим серед ринків Києва, наші покупці щиро люблять нас за турботу та високі стандарти обслуговування. Успіх, без сумніву!

— Ви досить позитивно висловилися щодо результатів роботи ринку. Але зовсім недавно у ЗМІ вийшов коментар одного із заступників теперішнього директора ринку «Столичний», де він висловив свої думки стосовно ситуації навколо підприємства, і вони чомусь не надто оптимістичні. У цьому коментарі фігурує і ваше прізвище. Чи ви бачили цей матеріал і чи можете його прокоментувати?

— Я наразі не надто слідкую за ситуацією навколо ринку «Столичний», цю сторінку свого життя я вже перегорнув. Але у день виходу згаданої вами статті, знайомі справді надсилали мені посилання, і цей матеріал я прочитав. Можу прокоментувати дуже мало.

Дмитро Долгушевський, котрий давав інтерв’ю, справді працював у команді ринку досить тривалий час, зробив непогану кар’єру, я навіть сприяв його становленню, втім, як і всім інших молодих кадрів. Наскільки я зрозумів, зараз він отримав певне підвищення і з дозволу, чи з подачі теперішнього керівництва спілкується зі ЗМІ. Але у часи мого керівництва Долгушевський точно не мав доступу до документів та інформації, що коментується ним у інтерв’ю. Більше того, він жодного разу не був присутнім на загальних зборах і не міг знати про відносини підприємства із акціонерами.

Тому я здивований наведеними ним фактами, адже переважна їх частина — це абсолютні маніпуляції, ба, навіть відверта брехня. Людина викривлює навіть досить прості питання, наприклад, говорить про збереження новим керівництвом попередньої команди проекту. Адже за фактом, окрім мене звільнилися за власним бажанням або за ініціативою роботодавця цілих тринадцять ключових працівників підприємства, у тому числі: три заступники директора, два радники, чотири керівники відділу, два менеджери з оренди (керівники окремих напрямків). І це, я думаю, в мене ще не повна інформація.

Так само не чув я і про «уйму уголовних дел», про які він говорить… Можливо вони десь тільки замислюються.

Як не чув і про якісь недоїмки та вивід грошей на «ліві компанії.» Тут, можливо, хтось хоче видати бажане за дійсне. Ми декілька разів проходили комплексні перевірки контролюючих органів і фахівці не мали сумнівів щодо правдивості фінансових операцій, не знайшли ознак нікчемності у наших розрахунках та договорах. Про це є відповідні акти. Крім того майже щорічно проводився професійний аудит в інтересах акціонерів відомими аудиторськими компаніями — результати власників повністю задовольняли.

Навколо ринку Столичний розвиваються незрозумілі події

Як розвивався ринок «Столичний»

Також я не буду публічно озвучувати дані, зафіксовані у звітах за 2019 рік, винесених на розгляд Загальними зборами учасників на початку 2020 року. Лише скажу, що вони кардинально відрізняються від «поданих в ефір» цим «експертом». Зазначу, що представлений на затвердження акціонерам проект бюджету товариства на 2020 рік передбачав зростання рівня валового доходу на 17,9%, а прибутку на 8,2% , що разом із значним перехідним залишком коштів на рахунках підприємства на кінець 2019 року давало змогу підприємству будувати нові торгові площі — понад 10 тис м кв. Або, наприклад, погасити та реструктуризувати значну частину фінансових зобов’язань. Окрім того, за 2019 рік ми виплатили більше половини запозичень, отриманих у попередні роки, зараз я не говорю про початкові інвестиції власників.

І ще одна цікава деталь — при передачі справ та посади новопризначеному директору було підписано Акт із зазначенням відсутності будь-яких претензій чи питань до мене з боку ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Столичний», його акціонерів, новопризначеного директора, головного бухгалтера та інших ключових посадових осіб. Як мені відомо, на загальних зборах учасників товариства, що були скликані з приводу мого звільнення, будь-яких претензій чи запитань до мене не було, про що мені надали на ознайомлення відповідний протокол.

Ну і останнє з цього приводу. На представленні новопризначеного директора орендарям 21.02.2020 року особисто мажоритарний власник і новий директор привселюдно висловили мені подяку за роботу та запропонували залишитися у новій команді.

Тому, напевно, ви можете зрозуміти моє здивування, коли я ознайомився із згаданими інсинуаціями на адресу моєї роботи.

— А що, на вашу думку, все ж таки було причиною вашого звільнення з посади директора?

— Причин було декілька, але це точно не висновки аудиту (посміхається, — ред.) проведеного акціонерами, як зазначав Долгушевський.

— Якщо не секрет, які у вас наразі подальші плани?

— Працювати над новими цікавими проектами. Користуючись нагодою, я хочу подякувати всім, хто був причетний до ринку «Столичний» протягом моєї роботи у цьому проекті: акціонерам, які створювали та розвивали ринок; підприємцям, торговцям, виробникам, селянам, які своєю щоденною працею зробили цей ринок успішним та особливим; партнерам, з якими ми співпрацювали в ході розбудови та роботи ринку; всім працівникам підприємства, які протягом всіх цих років вкладали свої знання та частину душі у спільну справу! Дякую своїй команді за довіру і підтримку, ми чесно зробили свою роботу для людей! Я щиро бажаю ринку «Столичний» успіху у подальшому та добробуту всім, хто працює на ньому.

Джерело

Залишити коментар