Image default

Курс НБУ — яким буде курс долару — економіст із НБУ назвав низку факторів

Фото: provce.ck.ua

Знецінення української гривні зумовлене нагнітанням ситуації довкола можливого повномасштабного вторгнення військ Росії на територію України. Про це в ефірі Апостроф Live на Апостроф TV розповів заступник голови Ради Національного банку України, Доктор економічних наук Василь ФУРМАН. Він також пояснив, на що спирається НБУ, змінюючи облікову ставку, та яким буде відсоток інфляції наступного року.

— Щодо курсу гривні є думка, що Нацбанк має діяти активніше задля уникнення таких стрибків. Що ви можете сказати про дії Нацбанку щодо утримання росту курсу долару?

— Я вважаю, що політика Національного банку України є виваженою та правильною, як і в попередні роки, коли в нас були ознаки криз чи якісь важкі періоди. І також ми бачили, що після значного послаблення гривні, вона потім відвойовувала свої позиції. Тому чи може бути зараз такий варіант? Так, таке може бути.

— Чому гривня сьогодні послаблюється?

— Є ключовий фактор — психологічний, який спричинений тією ситуацією, що розгортається на кордоні України з нашою недружньою сусідкою Росією. Якщо цей фактор буде, умовно, вичерпаний — ситуація може просто розвернутися.

Зрозуміло, що є вплив і інших факторів, хоча й не так істотно, навіть без цього геополітичного фактору. Але знову ж таки, упродовж останніх років Національний банк проводить політику плаваючого курсоутворення.

Те, що Національний банк продає курс золотовалютних резервів — це правильна політика. Наприклад, минулого року загалом Нацбанк викупив для поповнення золотовалютних резервів із ринку, коли був надлишок долара, валюти на суму 3,8 млрд доларів. І разом з тим, весною, коли було чергове напруження на кордоні з Росією, продав із золотовалютних резервів 1,4 млрд доларів, щоби згладити курсові коливання.

Правильним є те, що ми не фіксуємо курс. З цього приводу ми вже мали негативний досвід, коли політика Нацбанку була основана на спалюванні золотовалютних резервів за рахунок чого до 2013 року долар тримався на рівні 8 гривень. У багатьох українців тоді склалося враження, що в нас стабільність, але її насправді не було. Був дуже величезний макроекономічний дисбаланс. Національний банк продавав кошти з золотовалютних резервів для утримання курсу по 8 гривень.

Зараз на курс впливає оцей психологічний фактор через ситуацію на кордоні. Дай Бог, щоби він був короткостроковим та швидко вичерпним.

Загалом, якщо ми говоримо про фундаментальний фактор, який впливає на курс української гривні, зокрема, це ціни на український експорт — вони є позитивними та достатньо високими для нашої економіки. Бюджет збалансований, дефіцит платіжного балансу — 2% при нормі до 4%. Тобто це також позитивно, і це впливає.

Якби не було цього геополітичного фактору, ми б у цьому році мали приблизний курс коливання, як і в минулому, але сьогодні йде нагнітання ситуації. І не лише українська гривня знецінюється, ми бачимо, що відбувається з курсом російського рубля, ми бачимо падіння фондових ринків РФ. В цілому змінюється політика центральних банків розвинених країн світу, яка стає більш жорсткою. Вони піднімають облікові ставки чи планують піднімати, зменшують операції кількісного пом’якшення, точніше згортають. Тому це також негативно вплинуло б на курс української гривні, на інфляцію, тому що нам потрібно було б піднімати свої облікові ставки.

— Облікова ставка нині піднята до 10%. Це виправдано, щоби впливати на інфляцію? І чи підніметься вона до 11%, про що говорила перший заступник голови Нацбанку України Катерина Рожкова?

— Ви ж маєте розуміти механізм збільшення облікової ставки. Напередодні можливого підняття відбувається засідання монетарного кабінету, куди входять 10 осіб, зокрема 6 членів правління, де відбуваються певні дискусії.

Планово розгляд наступного підвищення має відбутися 3 березня, хоча може й раніше. Тобто Нацбанк до 3 березня має проаналізувати ситуацію, яка буде в нашій державі. Якщо тренд не розвернеться, якщо він буде позитивний у межах того прогнозу, який зробив Нацбанк, а це інфляція на кінець року в межах 7,7%, зростання ВВП на рівні 3,4 % та інші макропоказники, то зрозуміло, що облікова ставка потенційно може залишатися на рівні 10%.

Якщо ситуація буде погіршуватися й надалі, то зрозуміло, що Національний банк може збільшити облікову ставку.

— Є думка, що ці 10% облікової ставки не сприяють розвитку економіки. На вашу думку, 10% — це оптимально, щоби не суперечити й не складати проблем економіці в цій ситуації, яка є?

— Я вважаю політику Національного банку зі збільшення облікової ставки до 10% правильною. Перед НБУ стоять три цілі: перша — низька інфляція, друга — фінансова стабільність, третя — сприяння економічному зростанню. І ми виконуємо ці цілі збалансовано, але за пріоритетами, тобто перша, друга і третя. Національний банк вважає, що для сприяння економічному зростанню в нашій державі, у нас має бути низька інфляція, у межах того таргету, який ми маємо. Таргет інфляції, нагадаю, це 5%±1%. Тобто те, що затвердила Рада Нацбанку перед Правлінням.

І своїми діями НБУ робить усе можливе, щоби досягти свого таргету. Є прогноз по інфляції на кінець цього року — 7,7%. Для наступного року інфляція буде зменшуватися й ми увійдемо в межі таргету, умовно — 4,6% за прогнозом Нацбанку.

Джерело

Залишити коментар