Image default

Коронавірус Україна — чому немає кисню в лікарнях

Фото: Getty images

У період пандемії коронавірусу основною «валютою» у всьому світі став кисень: пневмонія, викликана COVID-19, вражає легені, вони не можуть повноцінно насичувати кров киснем і, якщо концентрація О2 падає до критичної позначки, настає смерть. Згідно зі статистикою українського МОЗ, ситуація з ліжко-місцями, забезпеченими киснем, не така й погана. Однак медики на місцях б’ють на сполох: через дефіцит О2 пацієнти вмирають щодня. Яка ситуація з розподілом кисню для хворих ковідом в Україні, і що буде, коли пандемія вийде на пікові показники, з’ясовував «Апостроф».

Гасіння пожежі

За словами міністра охорони здоров’я Максима Степанова, станом на 27 листопада в Україні налічується 55 886 койко-місць для пацієнтів, заражених коронавірусом. З них 25 996 місць забезпечені киснем, тобто приблизно половина. Це багато чи мало? З одного боку, здається, що цього достатньо, так як не всі 25,9 тисяч ліжок з киснем зайняті: за словами Степанова, більше 12 тисяч з них стоять порожні. Але не все так просто.

Насамперед багато що залежить від того, що вважати кисневою точкою.

У лікарні пацієнт може отримати кисень двома способами: за допомогою кисневого концентратора або через централізоване розведення по медустанові від кисневої станції, адже не можна просто так поставити балон з О2 біля ліжка пацієнта — газ може вибухнути.

Концентратор — спеціальний апарат, який акумулює О2 прямо з повітря. Ніяких балонів не потрібно.

«Але він дає менші дози кисню. Концентраторами можна користуватися тільки на ранніх стадіях дихальної недостатності, при відкритих вікнах і дотриманні інших умов», — пояснює «Апострофу» лікар-епідеміолог Національної експертної групи з інфекційного контролю (NEGIC) Катерина Сояк.

«Концентратор не можна вважати стовідсотковою дотацією кисню. Крім того, апарати часто ламаються, не витримуючи напруги в мережах», — додає «Апострофу» лікар-інфекціоніст з Чернівців Ольга Кобевко.

Відповідно, ідеальний варіант, звичайно ж, централізована розводка по лікарні.

«А в міністерстві, коли говорять, що більше половини койко-місць забезпечені киснем, то рахують ці місця разом з концентраторами. Наприклад, у мене відділення більш ніж на 90 ліжок і 22 точки кисню. Це не 50%», — каже Кобевко.

Якщо використовувати концентратори, це все одно, що гасити пожежу водою з чайної ложки, чому не вдатися до другого, ідеального варіанту?

Час втрачено

Вся справа в тому, що киснева інфраструктура лікарень не дозволяє цього зробити і централізовано підвести рятівний газ до кожного ліжка. На те є об’єктивні причини. Адже українська система охорони здоров’я до пандемії коронавірусу ніколи не потребувала такої кількості точок кисневої дотації.

Коронавірус Україна - чому немає кисню в лікарнях

Установка нової кисневої цистерни на території лікарні, Харків Фото: УНІАН

«Раніше основними споживачами кисню у нас була реанімація. В реанімації всього шість ліжок, а у нас госпіталь зараз на 120 ліжок», — каже «Апострофу» лікар-інфекціоніст Києво-Святошинської ЦРЛ Ольга Вознюк.

Але кисневий голод настав і з суб’єктивних причин: модернізацією кисневих станцій, як запевняють медики, місцева влада та головні лікарі не займалися. Не займалися навіть тоді, коли коронавірус вже прийшов в країну.

«А цим потрібно було займатися ще тоді, коли не було такої потреби по всій Україні. Якщо в Чернівецькій області у нас була проблема з киснем ще в березні-квітні, то Київ у квітні навіть не думав про це. Якби ще навесні влада думала про модернізацію кисневих станцій і збільшення їх кількості, то зараз проблема не стояла б так гостро», — запевняє Ольга Кобевко.

Зараз, звичайно, влада і медики кинулися заповнювати дефіцит О2. Так, днями прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що міським бюджетам було виділено додатково 870 мільйонів гривень на ці потреби. Але не все впирається в гроші: фахівців, які могли б модернізувати кисневі станції або зробити розводку «з нуля» — також дефіцит.

«Кількість хворих, яким необхідна киснева підтримка, стає щодня більшою за кількість фахівців у цій сфері, починаючи від інженерів, і закінчуючи лікарями, які вміють якісно працювати з киснем», — говорить «Апострофу» головлікар лікарні в Дубно Володимир Крохмаль.

Бракує і обладнання.

«Так, балонів докупили, але для того, щоб був достатній тиск в системі на 120 ліжок, потрібна кріоцистерна для кисню. Купити її складно. Такі кріоцистерни виробляють в Китаї. Наша лікарня, звичайно, замовила, але поставка буде, можливо, 25 грудня . А можливо й ні…»- нарікає Ольга Вознюк.

Коронавірус Україна - чому немає кисню в лікарнях

Кисневий циліндр Фото: Getty images

Всі ці проблеми призводять до того, що хворі на коронавірус змушені отримувати кисень… по черзі!

«У нас було всього 4 точки дотації кисню на 90 пацієнтів. І не раз так траплялося, що коли вночі комусь ставало погано серед пацієнтів, які не перебували на кисневій підтримці, доводилося серед ночі забирати маску у тих хворих, які були на точці дотації», — згадує Ольга Кобевко.

Що буде далі

Незважаючи на те, що середня температура по палаті виглядає терпимою (12 тисяч ліжок з киснем вільні), навіть в МОЗ визнають, що є регіони, де з киснем все дуже погано. За словами Максима Степанова, це Черкаська, Харківська області і місто Київ.

І прогнозовано, ситуація буде тільки погіршуватися. Адже число заражених в Україні кожен день стабільно високе, а значить, буде рости і кількість випадків госпіталізації.

Наприклад, згідно зі статистикою МОЗ, якщо 20 листопада в Миколаївській області було зайнято 57% інфекційних ліжок, то 24 листопада вже 67%. І така тенденція спостерігається ще у восьми регіонах країни і місті Києві. Можна було б припустити, що далеко не всім госпіталізованим знадобиться кисень. Так, ймовірно, думають і в уряді, адже ще на початку жовтня Денис Шмигаль доручив місцевій владі забезпечити 80% ковідних ліжок кисневими точками до кінця місяця. Але, по-перше, доручення прем’єра ніхто не виконав: 25,9 тисяч кисневих точок від загальної кількості інфекційних ліжок (55,8 тисяч) це точно не 80%, а, по-друге, за словами медиків, кисень потрібен 100% госпіталізованим.

«Практично всім госпіталізованим потрібен кисень. По суті все інфекційні ліжка, які приймають пацієнтів з ковідом — це ліжка інтенсивної терапії», — резюмувала Ольга Вознюк.

Джерело

Залишити коментар