Image default

Жорсткий локдаун — світовий досвід — Чому карантин неефективний в Україні

Фото: Getty images

В Україні 25 листопада був встановлений черговий коронавірусний антирекорд — 15331 захворілих за добу. Ще в жовтні президент Володимир Зеленський заявляв, що саме 15 тисяч — точка неповернення, після якої буде введений жорсткий локдаун по всій країні. Однак в уряді запевняють, що мова про посилення карантину найближчим часом не йде, незважаючи на те, що за прогнозами епідеміологів, 15 тисяч на добу для України далеко не межа. Разом з тим, багато країн ще в жовтні пережили пікові антирекорди другої хвилі COVID-19, але в короткі терміни встигли локалізувати цю «пожежу». Чому вийшло у них, але ніяк не виходить у нас, розбирався «Апостроф».

У світі падає, у нас росте

Епідеміологічна ситуація в Україні різко почала погіршуватися на початку жовтня, коли кількість заражених почала перевищувати 4 тисячі випадків на добу. Втім, це було прогнозовано, адже епідсезон традиційно починається в середині осені.

І тут Україна опинилася в коронавірусному тренді. Наприклад, в Бельгії добове число заражених з початку березня було на рівні 2 тисяч людей, але вже в жовтні відбувся різкий стрибок: 3 тисячі на початку місяця, більше 10 тисяч в середині, і абсолютний рекорд 30 жовтня — 23 тисячі випадків на добу. Зараз Бельгія повернулася на докризовий рівень: 2 тисячі заражених на добу.

Схожа картина спостерігалася і в Чехії: 1,5-2 тисячі заражених навесні-влітку, потім різкий стрибок у жовтні до 15 тисяч, а далі — поступовий спад в кінці листопада до 3-5 тисяч на добу.

В Австралії кількість заражених за весь час пандемії ніколи не перевищувала навіть 800 випадків на добу, але, тим не менше, і там був свій пік, який припав на кінець липня — початок серпня. В цей час на континенті був зафіксований антирекорд: 721 випадок за добу, але вже з середини серпня пандемія різко пішла на спад і практично всю осінь в Австралії фіксують лише поодинокі випадки зараження.

Щодо України, то крива захворюваності, з початку осені, практично кожен день йде по висхідній, роблячи зупинки на чергових антирекордах. Чому так?

Старі проблеми

По-перше, низьке охоплення населення тестуванням. За даними ресурсу Worldometers, на якому акумулюється вся основна світова статистика щодо коронавірусу, Україна займає 105 місце в світі по тестуванню на 1 мільйон осіб. У той час як Бельгія — 21 місце, Австралія 32-е, а Чехія 47-е.

«У нас тестування так і не вийшло на позначку 100 тисяч в день, при тому, що в Європі практично всі країни тестують набагато активніше», — пояснює «Апострофу» керівник Першого добровольчого мобільного госпіталю (ПДМГ) імені М. Пирогова Геннадій Друзенко.

Тестування, звичайно ж, не лікує COVID-19, але чим більше тестів, тим більше заражених можна виявити та ізолювати, а значить перервати ланцюжок поширення вірусу.

Хоча у випадку з Україною, це лише теоретичні викладки, адже самоізоляція, по суті, жодним чином не контролюється урядом, а люди з симптомами коронавіруса змушені пересуватися на громадському транспорті щоб елементарно здати ПЛР-тест. У той же час, наприклад, в Австралії існують прецеденти, коли за порушення правил обсервації люди отримували реальний термін позбавлення волі.

Жорсткий локдаун - світовий досвід - Чому карантин неефективний в Україні

Поліція АвстраліїФото: Getty images

По-друге, зниження пікових показників захворюваності в Європі пов’язано з тими чи іншими формами жорсткого локдауна, який вводили країни.

«Як правило, три тижні (локдауна) можуть розірвати ланцюжок заражень», — запевняє Друзенко.

У тій же Чехії ввели навіть надзвичайний стан та комендантську годину. Обмежили роботу кафе, ресторанів, скасували культурні заходи і, звичайно ж, ввели жорстку відповідальність за порушення карантину, аж до тюремного ув’язнення. Однак, незважаючи на жорсткий локдаун, громадський транспорт в Чехії не переставав курсувати маршрутами.

Схожа ситуація і в Бельгії: комендантська година, заборона на зібрання більше 4 людей, закриття всіх спортивних об’єктів, обмеження часу роботи магазинів.

«А в Україні локдаун вихідного дня схожий на напіввагітність. Але вірус, на жаль, поширюється не лише на вихідних», — додає Друзенко.

Правда в Україні жорсткий локдаун вже діяв навесні. Однак він істотно відрізнявся від локдаунів у країнах з розвиненою економікою хоча б тим, що там люди дійсно боялися його порушувати.

«У нас дуже багато заборон. Не можна навіть в гості піти і взагалі вийти на вулицю без поважної причини. Якщо вийшов — штраф 2 тисячі канадських доларів (43,6 тис. гривень -«Апостроф «). І я не ходжу. Платити такі штрафи у мене просто немає грошей, а «повирішувати» тут звичайно ж не можна «, — розповідає виданню мешканка Ванкувера Олена.

В Україні, звичайно, виходити на вулицю ніхто не забороняв, але навіть ті обмеження, що були під час весняного жорсткого локдауна, а потім і під час поділу країни на карантинні зони, виконувалися абияк. Адже і зараз маска на підборідді — звичайна картина для столичного метро, а адміністративні протоколи успішно оскаржуються в судах.

«Уже ніхто не боїться ходити без маски, а у держави не вистачає ресурсу, щоб забезпечити виконання хоча б тих мінімальних вимог, які затверджені чинним законодавством. З одного боку, недопрацьовують правоохоронці, і немає демонстрації рішучості держави серйозно карати порушників, але з іншого, провалюється інформаційна кампанія уряду. Кабмін бреше, вкравши половину коронавірусного фонду на дороги, а тому довіра до державних інституцій у людей вкрай низька», — наголошує Геннадій Друзенко.

Жорсткий локдаун - світовий досвід - Чому карантин неефективний в Україні

Поліція в УкраїніФото: Апостроф / Александр Гончаров

Всі роблять вигляд

Лояльне ставлення української влади до порушення карантинних заходів, які вона сама ж і встановила, пояснюється тим, що якщо все робити правильно, або взагалі ввести жорсткий локдаун, як, наприклад, закликає глава МВС Арсен Аваков, то економіка країни ще більше обвалиться. Звичайно, і в Європі були протести проти локдаунів та комендантської години, але там влада хоча б запропонувала бізнесу, який постраждав внаслідок карантину, адекватну підтримку.

Так, в Бельгії самозайнятим особам, які втратили прибуток, виплачують допомогу від 1300 до 1600 євро, надаючи при цьому медичну страховку. Приблизно таку саму допомогу отримали і працівники підприємств, які пішли у вимушені відпустки.

У Чехії співробітникам кафе, ресторанів і магазинів, які закрилися внаслідок локдауну, 80% заробітної плати виплачує держава. Крім того, пакети допомоги для бізнесу на сотні мільярдів євро, організували у Франції, Італії, Іспанії, Польщі.

А український уряд поки лише думає які бонуси зможе надати для бізнесу. Наприклад, в Кабміні звучить ідея про виплату допомоги в розмірі 8 тисяч гривень (237 євро) для підприємців, яким доведеться згорнути свою діяльність в разі повного локдауна. Але це, відверто кажучи, не густо.

Ось і виходить, що держава робить вигляд, що підсилює карантин, а українці роблять вигляд, що його дотримуються.

«В Європі за час карантину готували медиків в питаннях інтенсивної терапії, готували лікувальні установи до складних ситуацій, масово підводили кисень, готували дитячі сади і школи, вели правильну інформаційну кампанію. Ввели і жорсткі правила, які контролювала поліція. А у нас ковід показав неадекватний та непрофесійний підхід до вирішення питань пандемії. Висновки ми, на жаль, не робимо. Ми не зробили висновки, коли у нас була епідемія кору, туберкульозу, внутрішньолікарняних інфекцій. У нас вся система спрямована на пожежогасіння. і це призведе до економічного колапсу цілої країни», — резюмував епідеміолог Андрій Александрін, коментуючи ситуацію «Апострофу».

Джерело

Залишити коментар