Image default

Як центр Києва перетворюється на елітні нетрі

ЖК «Taryan Towers»

На початку осені в Києві сталася надзвичайна ситуація: в центральній частині столиці по вулиці Івана Павла II в елітному житловому комплексі «Taryan Towers» спалахнула пожежа. На щастя, обійшлося без постраждалих, адже ЖК ще будується і не зданий в експлуатацію. Ця подія так би і пройшла двома рядками в новинах, якби не одна примітна обставина: під час ліквідації вогню співробітники ДСНС зіткнулися з проблемою під’їзду до місця події. Окремого пожежного заїзду не передбачено, а всі інші були заблоковані припаркованими авто. Проте, не дивлячись на явні проблеми, «вежі» продовжують рости вгору. Чому ця історія — лише квіточки, і які «ягідки» чекають на киян через бездумну забудову столиці, розбирався «Апостроф».

Cкандальний комплекс

«Taryan Towers» — проект інвестиційно-девелоперської компанії TARYAN GROUP. Її засновник — відомий столичний підприємець Артур Мхітарян. Першим проектом TARYAN GROUP був розважальний комплекс TSARSKY, розташований в самому центрі Києва на Печерську. У грудні 2015 року в структуру TARYAN GROUP увійшла будівельна компанія «Познякижилбуд», яка є генеральним будівельним підрядником.

У 2018 році «Taryan Towers» опинився в епіцентрі гучного скандалу. СБУ і Генпрокуратура порушили проти компанії Мхітаряна кримінальні справи. На думку правоохоронців, будівництво «Taryan Towers» не було погоджено з Міністерством культури, а це необхідно було зробити, адже об’єкт знаходиться в центральній частині міста.

Тоді Мхітарян зайняв жорстку оборонну позицію: записав відеозвернення до президента Петра Порошенка і заявив, що СБУ просто шантажує його бізнес і вимагає 1 мільйон доларів за можливість «вирішити» питання. Більш того, отримувати дозвіл від Мінкульту, за словами Мхітаряна, йому і не було необхідності, адже будівництво «Taryan Towers» знаходиться за межами земель історико-культурної спадщини.

У підсумку, після низки судових розглядів, СБУ закрило всі справи проти TARYAN GROUP, а сам Артур Мхітарян порадив столичним властям визначитися з землями історичного ареалу.

«Я впевнений в тому, що Києву потрібен чітко визначений історичний ареал, захищений державою», — заявив підприємець.

За словами глави ГО «Культурна держава», екс-співробітника Мінкульту Юрія Чурікова, насправді, ареал існує.

«Фактично ареал є, просто якщо на карті проведена товста жирна лінія, то плюс-мінус 200 метрів в одну або в іншу сторону — вже стає неважливо», — говорить «Апострофу» експерт.

Інша справа, що існують складнощі з видачею дозволів на будівництво.

«Дозволи юридично не можуть бути видані органами охорони культурної спадщини. Не тільки Мінкультом, — додає Чуриков. — Справа в тому, що згідно зі статтею 61 закону України «Про охорону культурної спадщини», дозволи, погодження, висновки видаються органами охорони культурної спадщини відповідно до порядку, встановленому Кабміном. А такого порядку не існує. Є тільки порядок проведення археологічних досліджень та видача дозволів на земляні роботи. А для інших дозволів, наприклад, на будівництво, немає порядку. І навіть якщо з Мінкульту виходить якийсь лист, то воно вже порушує 19 статтю Конституції, де сказано, що ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством».

Утім, крім дозволів Мінкульту, існують ще й державні будівельні норми, які необхідно виконувати забудовнику незалежно від того, де зводиться новий об’єкт: на Печерську або на Троєщині.

Як центр Києва перетворюється на елітні нетрі

Школа біля будівництва

«Монстри» на Печерську

Комплекс «Taryan Towers» являє собою композицію з трьох гігантських 31-поверхових веж, з’єднаних між собою скляним мостом на даху. Забудовник обіцяє здати в експлуатацію 642 квартири, дитячий сад-школу, басейни і ще понад 10 тисяч квадратних метрів комерційних приміщень, де буде діяти власний торговий центр. Правда жодна з трьох веж ще не добудована.

Коли потрапляєш на територію будівництва, увагу відразу привертає та обставина, що майбутній елітний комплекс практично примикає до будівлі школи №47 і всі шумові роботи, включно з міцними словами робочих, чітко можна чути в класах навчального закладу.

Крім того, будівництво впритул сусідить з хрущовками і загальна композиція виглядає, прямо кажучи, дивно.

«Є правило, що будинок повинен стояти від сусіднього по фасаду на відстані висоти фасаду. Але якщо будинок поставити боком, то норма вже не діє, — пояснює «Апострофу» відомий столичний архітектор, активіст Анатолій Фролов. — У країнах ЄС враховуються інтереси людей, які проживають на певній території. Наприклад, ми зараз бачимо чотириповерховий будинок, який вже тріщить. Квартири в цьому будинку стоять, умовно кажучи, 3 тисячі доларів за метр квадратний. Якщо поруч будується новий багатоповерховий будинок, в ньому собівартість квадратного метра тисяча доларів, забудовник піднімає ціну до 3 тисяч доларів для продажу. Де люди будуть купувати квартири? У новому будинку, або в старому? Звичайно в новому. Відповідно, квартири в старих будинках падають в ціні».

Сусідство маленьких хрущовок з «вежами майбутнього», як пафосно називає їх на своєму сайті забудовник, за словами місцевих жителів, створює масу незручностей. Одна з ключових проблем — трафік. Та частина вулиці Івана Павла II, яка проходить уздовж будівництва, практично завжди «стоїть». Рух по ній не закритий повністю, але через будівельні роботи і проїзд великогабаритних вантажівок, істотно ускладнений.

«Кожна вулиця має свою швидкість. Є прибудинкові вулиці, є мікрорайонні, районні та міські магістралі. А якщо будуються висотки поряд з магістральною вулицею, вона перетворюється в мікрорайонну і авто там вже рухаються зі швидкістю 30-40 кілометрів на годину, на швидкості 60 кілометрів в годину там вже не проїдеш. А що найголовніше в дорозі? «Викинути» потік авто, щоб люди не стояли в пробках», — додає Фролов.

Уже зараз через недавно побудовані ЖК «Престиж Хол», «Бульвар фонтанів», «Французький квартал» на вузьких вуличках мікрорайону утворюються постійні пробки, а кількість вихлопних газів у багато разів перевищує всі допустимі норми. Жителі скаржаться, що влітку дихати стає дуже складно, і страшно уявити, що буде, коли здадуть в експлуатацію ці три величезні споруди.

Уже зараз територія навколо будівництва заставлена припаркованими автомобілями. Здогадатися що буде після того, як «Taryan Towers» здадуть в експлуатацію 642 квартири, нескладно.

«За нормами, на кожну квартиру розраховується одне авто. Але як завжди, робить забудовник: бере довідку від «Київтранспарксервісу» про те, що частина автомобілів, яка не вміщається в гаражі, буде розміщена на найближчих майданчиках. А найближчий майданчик може бути десь то на околиці Києва», — зазначає Анатолій Фролов.

Очевидно, що ускладнений трафік буде створювати перешкоди для проїзду пожежних авто, якщо в мікрорайоні раптом станеться надзвичайна ситуація.

По-друге, в мікрорайоні, де споруджуються «вежі майбутнього», може виникнути проблема з комунікаціями.

«Часто не перекладаються комунікації і, якщо з великого будинку потече каналізація, вона увійде в будинок і розірве всі комунікації. Але місто за цим не стежить, — нарікає Фролов. — А підійдіть до паспорту будівництва і спробуйте подзвонити по всіх номерах, які там вказані. Жоден з них не працює, крім відділу продажів».

Як центр Києва перетворюється на елітні нетрі

ЖК «Taryan Towers»

Прості рішення

Чому ж так виходить, що в столиці з’являються гігантські вежі, всупереч будівельним нормам і здоровому глузду?

«На сьогоднішній день у Верховну Раду увійшли забудовники. Наприклад, Анна Бондар, Дмитро Гурін, Дмитро Ісаєнко. Всі вони розкидані по партіям, і якщо раптом у когось із них виникає проблема з законом, вони швидко його коригують. Подивіться як часто змінюється закон про містобудівну діяльність. Виникла проблема — закон виправляється», — резюмував Анатолій Фролов.

Більш того, за словами експерта із земельних питань, активіста Георгія Могильного, якщо дуже хочеться, то побудувати новий об’єкт з порушеннями можна і не змінюючи закон.

«На такій відстані і з такою щільністю будувати цей об’єкт не можна було. Там взагалі вище 27 метрів будувати не можна. Але в Мінрегіоні забудовник погодив свою висотність відповідно до пожежних нормативів. Тобто узгоджується певне відхилення від нормативів. Якби не було узгодження в Мінрегіоні, цього висотного будівництва не було б. А так відхилення від нормативів, ДБНів (державні будівельні норми — «Апостроф») дозволяється, у разі їх погодження. А узгодження через Мінрегіон завжди було корупційною і прибутковою лазівкою, — пояснює експерт. — Там є науково-технічна рада Мінрегіону. Це колегіальний, дорадчий орган. Фактично він не приймає рішень, але якщо вони узгоджують щось колегіально, то заступник міністра бере і все підписує. Головне, що потім винних немає. На найважливіших місцях стоять колегіальні органи, а члени колегіальних органів не несуть відповідальності за свої голосування. Чиновники кажуть: мовляв, професіонали в комісії розглянули, а ми просто підписали узгодження».

За словами директора аналітично-дослідницького центру «Інститут міста» Олександра Сергієнка, в столиці — маса об’єктів, які будуються всупереч будівельним нормам і здоровому глузду, але проблема ця виникла не сьогодні.

«Корінням ця ситуація сягає часів правління Черновецького (екс-мер Києва у 2006 — 2012 роках -» Апостроф «). Дивіться, Генплан був затверджений в 2002 році і з 2002 по 2006 рік в нього було внесено 8 змін. Після того, як змінилася влада і прийшов Черновецький, з 2006 по 2010 роки в нього внесли 1143 зміни. І їх левова частка стосувалася зміни цільового призначення землі. А паралельно вносилися зміни і в програму розвитку зелених зон столиці. Фактично переорієнтували зелені зони в землі для житлового будівництва та будівництва торгово-офісних центрів. Але одне порушення породжує цілий ланцюг інших. Коли земля вже виділена під будівництво, складається проект. Він повинен відповідати будівельним нормам. І наші норми забороняли будувати, наприклад, будинки вище 72 метрів, але їх все одно будували, «завдяки» хабарям», — говорить «Апострофу» Сергієнко.

На думку експерта, вирішувати проблему доведеться не один десяток років. Якщо, звичайно, її взагалі буде хтось вирішувати.

«Розсьорбувати все це будуть вже наступні покоління, бо якщо порушено Генплан, то повністю порушено систему забезпечення міста водою, каналізацією, дорогами, паркувальними місцями. Генплан зруйновано, і щоб відновити баланс соціально-інженерної інфраструктури, потрібні десятиліття», — резюмував Сергієнко.

А поки ж з колись тихого і спокійного району Печерськ перетворюється на елітні нетрі. Неподалік від метро «Либідська» як гриби після дощу ростуть все нові і нові висотки. І це стосується не лише центру міста — забудовники вже дісталися до «спальників», де впихують величезні будівлі усюди де тільки можна, й не можна. Схоже, що зупинити це хаотичне і абсолютно бездумне будівництво банально нікому…

Джерело

Залишити коментар